Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обряжати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обряжати
Берлін: Українське слово, 1924

Обряжа́ти, жа́ю, єш, сов. в. обряди́ти, джу́, диш, гл. Снаряжать, снарядить, устраивать, устроить. Обряжа́ти покійника. Обмывать и одѣвать покойника. Новомоск. у.