Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обсаджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обсаджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обса́джувати, джую, єш, сов. в. обсади́ти, джу́, диш, гл. Обсаживать, обсадить. „Ой обсади, мила, вишеньками двір“. — „Ой обсаджу, милий, половину двора“. Чуб. V. 80.