Словарь української мови (1924)/обсвічувати
| ◀ обсвітити | Словарь української мови О обсвічувати |
обселити ▶ |
|
Обсві́чувати, чую, єш, сов. в. обсвіти́ти, чу́, тиш, гл. Доставлять, доставить кому освѣщеніе. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матір'ю… її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.