Словарь української мови (1924)/обсилкувати
Зовнішній вигляд
◀ обсилатися | Словарь української мови О обсилкувати |
обсипати ▶ |
|
Обсилкува́ти, ку́ю, єш, гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив… зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск. (Залюбовск.).