Словарь української мови (1924)/обскубати
| ◀ обскрібати | Словарь української мови О обскубати |
обскубатися ▶ |
|
Обскуба́ти, баю, єш, сов. в. обску́бти, бу́, бе́ш, гл. 1) Ощипывать, ощипать (перья, волоса). Задрипаний такий (півень), обскублений, гребінь на йому покльований, крила мов деркачі. Сим. 211. 2) Обрывать, оборвать, обдергать. Обскубли йому таки добре чуба.