Словарь української мови (1924)/обсмикувати
| ◀ обсмикати | Словарь української мови О обсмикувати |
обсмикуватися ▶ |
|
Обсми́кувати, кую, єш, сов. в. обсми́кати, каю, єш и обсми́чу, чеш, одн. в. обсмикну́ти, ну́, не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду. Васильк. у.