Словарь української мови (1924)/обставляти

by Борис Грінченко

◀ обставити

Словарь української мови Борис Грінченко О обставляти

обставлятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. обста́вити, влю, виш, гл. 1) Обставлять, обставить. Склав собі капличку і обставив її хрестиками… Стор. М. Пр. 167. 2) Окружать, окружить. Хату своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. I. 151.