Словарь української мови (1924)/обстилати

by Борис Грінченко

◀ обстелити

Словарь української мови Борис Грінченко О обстилати

обстовпити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обстила́ти, лаю, єш, сов. в. обстели́ти, лю́, леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Мет. 68. Барвінком обстелила. Грин. III. 272.