Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обсіч

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ обсісти Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обсіч 		обсіяти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

О́бсіч, нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/обсіч&oldid=479135