Словарь української мови (1924)/обтрушуватися

by Борис Грінченко

◀ обтрушувати

Словарь української мови Борис Грінченко О обтрушуватися

обтужити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обтру́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. обтруси́тися, шу́ся, сишся, гл. Отряхиваться, отряхнуться. Та й піймав кицю за ухо та й витяг на сухо (з води): оттут, кицю, обсушись, оттут, кицю, обтрусись. ХС. II. 192.