Словарь української мови (1924)/обутритися

by Борис Грінченко

◀ обути

Словарь української мови Борис Грінченко О обутритися

обутріти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обу́тритися, риться, гл. безгл. = Обутріти. До снідання, сказать, тоді ще не дійшло, а вже обутрилось добре — зовсім був уже ранок. Новомоск. у. Тоді вже зовсім обутрилось, сонечно вже зійшло. Александров. у.