Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обхаючувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обхаючувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обханю́чувати и обхаю́чувати, чую, єш, сов. в. обханю́чити и обхаю́чити, чу, чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Рудч. Ск. II. 56. Яблуня каже: „обхаюч мене“. Рудч. Ск. II. 55.