Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обхватувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обхватувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обхва́тувати, тую, єш, сов. в. обхвати́ти, чу́, тиш, гл. Обхватывать, обхватить. Тонкого полотна сорочка так і обхватує пишне стегно. Стор. I. 208.