Словарь української мови (1924)/обходити
| ◀ обходисвітка | Словарь української мови О обходити |
обходитися ▶ |
|
Обхо́дити, джу, диш, гл. См. Обіходити. 1) Обходить. Що день Божий обходила село. Шевч. 2) Объ одежѣ: сходиться. Семи аршин поясина коло мене не обходить. Г. Барв. 481. 3) Праздновать, соблюдать праздникъ. Галиц. 4) Касаться, интересовать. Мене це не обходить. Таращ. у. 5) — кого! Ухаживать за кѣмъ, заботиться о комъ. Вх. Лем. 441.
Обходи́ти, джу́, диш, гл. Исходить. Всі заходеньки обходила і смітнички, і суточки. Гліб.