Словарь української мови (1924)/обхоплювати

by Борис Грінченко

◀ обхопити

Словарь української мови Борис Грінченко О обхоплювати

обхрестити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обхо́плювати, люю, єш, сов. в. обхопи́ти, плю́, пиш, гл. Охватывать, охватить. Обхопила його руками. Небо, наче море, землю обхватило. Щог. Сл. 15.