Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обхоплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обхоплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Обхо́плювати, люю, єш, сов. в. обхопи́ти, плю́, пиш, гл. Охватывать, охватить. Обхопила його руками. Небо, наче море, землю обхватило. Щог. Сл. 15.