Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обцілувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ обценьки Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обцілувати 		обцінка ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Обцілува́ти, лу́ю, єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. I. 61.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/обцілувати&oldid=479289