Словарь української мови (1924)/обчищати

by Борис Грінченко

◀ обчистити

Словарь української мови Борис Грінченко О обчищати

обчікувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обчища́ти, ща́ю, єш, сов. в. обчи́стити, щу, стиш, гл. Обчищать, обчистить. Криничка і говорить: „дівчино голубонько, обчисть мене“. Рудч. Ск. II. 55.