Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обчищати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обчищати
Берлін: Українське слово, 1924

Обчища́ти, ща́ю, єш, сов. в. обчи́стити, щу, стиш, гл. Обчищать, обчистить. Криничка і говорить: „дівчино голубонько, обчисть мене“. Рудч. Ск. II. 55.