Словарь української мови (1924)/обшивати

by Борис Грінченко

◀ обшивання

Словарь української мови Борис Грінченко О обшивати

обшиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обшива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обши́ти, ши́ю, єш, гл. 1) Обшивать, обшить. 2) — кого́. Шить, пошить для кого необходимое бѣлье, одежду. А четверта хусти пере, а п'ята обшиє. Гол. Хто мене буде обшивать? Мил. 221. 3) Покрывать, покрыть, обшивать, обшить (кузовъ телѣги лубомъ, крышу и пр.). Обшиті вози. Чуб. VII. 404. Церкву новим ґонтом обшив. МВ. I. 65.