Словарь української мови (1924)/обшугувати
| ◀ обшугати | Словарь української мови О обшугувати |
обшугуватися ▶ |
|
Обшу́гувати, гую, єш, сов. в. обшуга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи. 2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють… листя обшугають. МУЕ. III. 132.