Словарь української мови (1924)/обідання
Зовнішній вигляд
◀ обід | Словарь української мови О обідання |
обідати ▶ |
|
Обі́дання, ня, с. Обѣданіе. Ой снідання, обідання, гіркий мій обіде. Грин. III. 312. — Чом не обідаєш, моя душечко? — Біс тебе бери з обіданням. Чуб. V. 1133.