Словарь української мови (1924)/обіжати

by Борис Грінченко

◀ обідрати

Словарь української мови Борис Грінченко О обіжати

обіждати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обіжа́ти, жа́ю, єш, сов. в. обі́дити, джу, диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Стор. I. 21. Обідив я тебе бідненьку вчора. Г. Барв. 282.