Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обіруч

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обіруч
Берлін: Українське слово, 1924

Обі́руч, нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. III. 41).