Словарь української мови (1924)/обісмілюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обісмілюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Обісмі́люватися, лююся, єшся, сов. в. обісмілитися, люся, лишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться смѣлѣе, осмѣлиться. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась і підійшли до його ступнів з-на десять. Св. Л. 192.