Словарь української мови (1924)/обіссатися
Зовнішній вигляд
◀ обіссати | Словарь української мови О обіссатися |
обісхнути ▶ |
|
Обісса́тися, ссу́ся, ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.
◀ обіссати | Словарь української мови Борис Грінченко О обіссатися |
обісхнути ▶ |
|
Словарь української мови — О
обіссатися
Борис Грінченко
1924
Обісса́тися, ссу́ся, ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.