Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оврах

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оврах
Берлін: Українське слово, 1924

Овра́х, ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Стор. I. 18. Ум. Овражо́к, оврашо́к. Стор. МПр. 44.