Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/огарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огарь
Берлін: Українське слово, 1924

Огарь, рю, м. 1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався. Ном. № 11236. 2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Вх. Пч. I. 7. См. Овід. 3) Порода утокъ. Херс. у. Слов. Д. Эварн.