Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/огер

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огер
Берлін: Українське слово, 1924

О́гер, ра, м. Жеребецъ. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Шевч. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру. Стор.