Словарь української мови (1924)/огнистий

by Борис Грінченко

◀ огнина

Словарь української мови Борис Грінченко О огнистий

огничок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Огни́стий, а, е. 1) = Огненний 1. Сонце як раз… сідало; червоне огнисте коло його так і искрило світом. Мир. Пов. I. 158. 1) = Огненний 2. Серце огнисте. К. МХ. 6.