Словарь української мови (1924)/огороджувати

by Борис Грінченко

◀ огорода

Словарь української мови Борис Грінченко О огороджувати

огородина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Огоро́джувати, джую, єш, сов. в. огороди́ти, джу́, диш, гл. = Обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця. Чуб. III. 295.