Словарь української мови (1924)/огрядний
Зовнішній вигляд
◀ огрядненький | Словарь української мови О огрядний |
огрядність ▶ |
|
Огрядни́й, а́, е́. Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. I. Ум. Огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка вже доросла й огрядненька собі. МВ. I.