Словарь української мови (1924)/огулитися

by Борис Грінченко

◀ огулити

Словарь української мови Борис Грінченко О огулитися

огулом ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Огу́литися, люся, лишся, гл. Ошибиться, дать промахъ. Та й пан не огулився, що полюбив таку кралю. Лебед. у. Ізроду шкапи не купувавши та сам задумав купувати, — чи бач і огулився. Рудч. Ск. II. 276.