Словарь української мови (1924)/одвукінь
Зовнішній вигляд
◀ одвірок | Словарь української мови О одвукінь |
одг… ▶ |
|
Одву́кінь, нар. На двухъ лошадяхъ — поперемѣнно то на одной, то на другой. (Вістовець) летів одвукінь з Низу день і ніч. К. ПС. 135.