Словарь української мови (1924)/одинюсінький

by Борис Грінченко

◀ одинчик

Словарь української мови Борис Грінченко О одинюсінький

одичавіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Одиню́сінький, а, е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.