Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/одинюсінький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одинюсінький
Берлін: Українське слово, 1924

Одиню́сінький, а, е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.