Словарь української мови (1924)/одноліток

by Борис Грінченко

◀ однолітній

Словарь української мови Борис Грінченко О одноліток

одноманітний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Одно́літок, тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. КС. 1883. II. 372. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. (Сумск. у.) Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Чуб. Гнучкий одноліток лози. Шевч.