Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/одноріг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одноріг
Берлін: Українське слово, 1924

Одноріг, рога, м. 1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.