Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/одностайний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одностайний
Берлін: Українське слово, 1924

Односта́йний, а, е. 1) Единодушный, солидарный. Будьмо одностайні. О. 1862. III. 25. 2) Однородный, весь, вездѣ одинаковый, цѣльный. Гол. Од. 36. Як би земля одностайна, а то зверху супіскувата, а там далі вглиб солончакувата. Новомоск. у.