Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/однісінький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
однісінький
Берлін: Українське слово, 1924

Одні́сінький, а, е. Только одинъ, единственный. Пливе чоловік день, пливе і другий — не видно ні однісінького корабля. Рудч. Ск. II. 19.