Словарь української мови (1924)/одоробало
Зовнішній вигляд
◀ одомаш | Словарь української мови О одоробало |
одоробло ▶ |
|
Одоро́бало и одоро́бло, ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Левиц. I. 357. Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.