Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/одружувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одружувати
Берлін: Українське слово, 1924

Одру́жувати, жую, єш, сов. в. одружи́ти, жу́, жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Чуб. V. 1005. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть. Чуб. V. 324.