Словарь української мови (1924)/одудиця
Зовнішній вигляд
◀ одуд | Словарь української мови О одудиця |
одудкуватий ▶ |
|
Одуди́ця, ці, ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: „Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею“. Рк. Левиц.