Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/одудиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одудиця
Берлін: Українське слово, 1924

Одуди́ця, ці, ж. Самка удода. Каже одуд до Бога: „Коли я такий гарний, то зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця божицею“. Рк. Левиц.