Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/одурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одурити
Берлін: Українське слово, 1924

Одури́ти, рю́, риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха. Чуб. I. 143.