Словарь української мови (1924)/одівець
Зовнішній вигляд
◀ одіватися | Словарь української мови О одівець |
одіво ▶ |
|
Одіве́ць, вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець. Грин. III. 535.