Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/одіжний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одіжний
Берлін: Українське слово, 1924

Оді́жний, а, е. 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку. Г. Барв. 277. 2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. О. 1862. II. 62. Народ одіжний. ЗОЮР. I. 162. 3) Хорошо оперенный, имѣющій густую шерсть. Гуска добре одіжна, то їй зімою не холодно. Міус. окр.