Словарь української мови (1924)/оженитися

by Борис Грінченко

◀ оженити

Словарь української мови Борис Грінченко О оженитися

оженіння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ожени́тися, ню́ся, нишся, гл. — з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Я, каже, з тобою оженюсь. Г. Барв. 58. Оженився з тією дівкою. Грин. I. 183.