Словарь української мови (1924)/ожуг
| ◀ ожог | Словарь української мови О ожуг |
озадок ▶ |
|
О́жог, о́жуг, га, м. Палка для переворачиванья углей или горящей соломы (вмѣсто качерги). Ні Богові свічка, ні чортові ожог. Ном. Мнж. 187. Ум. Ожо́жо́к. Прийшов жид по довжок, бере з хати ожожок. Чуб. V. 1160.