Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/озвірчитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
озвірчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Озві́ритися, рюся, ришся, озві́рчитися, чуся, чишся, гл. Разъяриться, сдѣлаться звѣремъ.