Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/озирк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
озирк
Берлін: Українське слово, 1924

Озирк, ку, м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. Щог. Сл. 6.