Словарь української мови (1924)/озниця
| ◀ означати | Словарь української мови О озниця |
ознобитися ▶ |
|
Озни́ця, ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. I. 110.