Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/озниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
озниця
Берлін: Українське слово, 1924

Озни́ця, ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. I. 110.