Словарь української мови (1924)/озолочувати

by Борис Грінченко

◀ озолотити

Словарь української мови Борис Грінченко О озолочувати

озолочуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Озоло́чувати, чую, єш, сов. в. озолоти́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Озолачивать, озолотить. Чуб. II. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина. Левиц. I. 261.