Словарь української мови (1924)/озувати

by Борис Грінченко

◀ озолочуватися

Словарь української мови Борис Грінченко О озувати

озуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Озува́ти, ва́ю, єш, сов. в. озу́ти, зу́ю, єш, гл. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички озувала. Чуб. III. 219.